В багатьох людей з Національного Банку сумний день. В інших — навпаки.
Сьогодні Верховний Суд остаточно визнав першу заступницю голови НБУ Катерину Рожкову винною у розстраті 1,48 млрд грн. Разом із 11-ма іншими екс-топ-менеджерами «Платинум Банку».
Юридичною мовою, ВС залишив в силі рішення апеляційного суду від 23 березня 2023 року. Апеляція задовольнила позов Фонду гарантування у справі «Платинум Банку», яким керувала пані Рожкова до того, як він став банкрутом.
Власне, апеляційний суд задовольнив позов ФГВФО ще рік тому! Відтоді рішення вступило в силу, і кажуть, що пані Рожкова та ще 11 екс-керівників «Платинуму» почали сплачувати відсоток своєї зарплатні в рахунок погашення боргу. Натомість вони оскаржили це рішення у Верховному суді, але напевно що знали: справи не буде.
Тому засідання ВС вже разів з десять відкладалося. Припускаю, що пані Катерина застосувала увесь свій чималий вплив, аби щоразу відтягувати свій кінець. Скептично налаштовані персонажі (наприклад, я) вже почали вірити, що тепер так буде завжди. Боде ви бачили? Але ось воно, доволі неочікувано.
В чому тут інтрига? Вона у тому, чи Андрій Пишний тепер звільнить Рожкову.
Аби ви розсмакували усі нюанси, вам треба знати зміст попередніх серій.
Повернемось у 2014 рік. Петро Порошенко призначив Валерію Гонтарєву головою Національного Банку. Та взяла собі першою заступницею Катерину Рожкову — голову «Платинум Банку», що належав Борису Кауфману.
Кауфман — бізнесмен вкрай неординарний. За часів Януковича, він став офіційним співвласником українського монополіста з торгівлі сигаретами — «Мегаполісу». Реальними співвласниками, як казали, був російський криміналітет та родина Януковича; Кауфмана вважали або підставною особою (то навряд чи), або керуючим партнером. Коли переміг Євромайдан, «Мегаполіс» перейменували у «Тедіс», яким він є і зараз. За певними ознаками, свою долю отримали силовики нової епохи, а Кауфман — залишився. Потім, у 2019 році, прийшов Зеленський з моновладою, і за певними ознаками вже нова влада отримала свою долю; Кауфман — знову залишився. Тож можете собі уявити, який він непересічний переговорник.
Повертаємося до пані Рожкової. У 2014 році ми ще не знали про «банкопад», але це робить історію навіть більш смачною. Бо вже у 2014 році «Платинум» був у вкрай поганому стані. Кауфман виводив з нього гроші у промислових масштабах, і банк мав збанкрутувати ще у 2015 році. Проте він протягнув аж до 2017-го завдяки тому, що Рожкова стала керівницею банківського нагляду. Через неї «Платинум» почав жити, хоча вже тривалий час він був мертвий. Щоразу, коли персонал НБУ пропонував відправити його до Кобзона, пані Катерина була проти. Лише через дуже тривалий строк банк таки пішов у ліквідацію. Тоді у ньму і знайшли мільярдні дірки, з яких вдалося довести ті самі 1,48 мдрд грн, які Фонд гарантування виграу у суді.
Це не все. У часи Гонтаревої, НБУ запровадив такий критерій, як репутація. Якщо в минулому банкір був менеджером збанкрутілого банку, — йому записували зіпсовану репутацію та забороняли займати відповідальні посади у банківській системі. Як ви вважаєте, чи мала право Рожкова працювати у НБУ на керівній посаді, якщо за нею визнане нелегальне використання грошей? Звісно, що ні. Аде Гонтарева зробила вигляд, що усе ок.
Її наступники робили той самий вираз обличчя навіть після того, як Фонд гарантування виграв кілька судів. Дивним чином, репутація пані Катерини залишалася недоторканною. Лише Кирило Шевченко спробував посунути Рожкову, але йому заборонили.
Чинний голова НБУ стикнувся з потужним вибором. Він мав подати на звільнення Рожкової ще у березні 2023 року, але не зробив цього. Чому? То є велика загадка. За одною з версій, в цих двох дуже гарні стосунки, і вони просто поважають одна одного та разом працюють на користь України. За іншою, це певна домовленість. Пишний не звертає увагу на справу «Платинум Банку», а Рожкова не згадує про мільярдні кредити, які Пишний на посаді голови «Ощадбанку» погодив Віктору Поліщуку.
Повний текст рішення Верховного Суду поки не опубліковано. Але про нього вже відомо. Тепер настав відповідальний момент. Верховний Суд — це вже остаточна інстанція, оскаржити його рішення неможливо. Ігнорувати це рішення — надмірна зухвалість навіть для голови НБУ. Звісно, що про жодну репутацію Рожкової вже не йдеться.
Але це Україна. Як воно буде — подивимось.
Додам від себе. Можете назвати це різновидом Стокгольмського синдрому, але Рожкова вкрай неординарний гравець, і це викликає безперечну повагу.
Свєта Бєдрєга
Свежие комментарии