21 червня на порядку денному було два питання. Перше – чи можна справу взагалі розглядати. І друге – запобіжні заходи і відсторонення обвинувачених.
Прокурор Роман Симків переконував суд, що обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК.
До Мартиненка ще з квітня 2017 застосований безстроковий запобіжний захід у вигляді особистої поруки низки наредепів, членів уряду і голови Центрвиборчкому. На стадії досудового розслідування додаткові обов’язки для Мартиненка слідчий суддя скасував. Однак, на думку прокурора, вони потрібні і він просив знову їх застосувати. Передусім йдеться про унеможливлення впливу на свідків.
Крім того, укладаються додаткові угоди щодо поставок сировини на «СхідГЗК» і кошти перераховуються. Наприклад, компанія Steuermann судиться щодо перерахунку грошей за контрактом, хоча Нацбанк раніше заборонив це робити і визнав установу, де відкритий рахунок, пов’язаною з відмиванням грошей.
Адвокати Мартиненка проти клопотання заперечували і сказали, що не просять повертати обвинувальний акт, бо хочуть розгляду по суті.
Сам Мартиненко вкотре назвав справу політичним замовленням. Він говорив, що задоволений передачею справи до суду. Більше того, стверджує, що йому та його адвокатам по суті прийшлося змушувати прокуратуру до цього, бо ще місяць тому йому не хотіли вручати обвинувальний акт. Колишній нардеп та його захисники натякають, що САП і НАБУ просто злякалися слухання справи, дізнавшись про підготовку їх опонентів.
Суд так само просили про відсторонення Валерія Василькова, який є керівником структурного підрозділу «Енергоатому». У нього є запобіжний захід – застава, але не продовжені додаткові обов’язки і прокурор просив їх застосувати. Прокурор повідомив, що Васильков має кошти на рахунках за межами країни і з початку 2016 неодноразово виїжджав за кордон, в тому числі тричі автомобілем до Росії. За словами прокурора, аналогічно без ухвал суду «Енергоатом» надає документи стороні захисту. Крім того, Васильков як посадовець «Енергоатому» не подав електронну декларацію і прокурор пообіцяв повідомити про це НАЗК.
Адвокат Мартиненка Бойко стверджує, що отримував документи «Енергоатому» та «СхідГЗК» в рамках адвокатської діяльності і вони не мають обмеженого доступу. Водночас Бойко зазначив, що президент «Енергоатому» не надавав документи у встановлені законом строки, а завжди з порушеннями.
Екс-замдиректора «СхідГЗК» Руслану Журилу на стадії досудового розслідування запобіжний захід не обирався, оскільки він також є підозрюваним у справі «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії», яку ведуть НАБУ та САП, і там до нього вже була застосована застава. Але після передачі справи до суду прокурор вирішив, що до Журила потрібно застосувати ще одну заставу і покласти обов’язки. Симків розповів про поїздки Журила за кордон, а також на окуповані території України. Встановлено наявність нерухомості в АР Крим в його екс-дружини, з якою він нібито підтримує стосунки. Його колишня дружина вказана бенефіціаром австрійської компанії Steuermann, що фігурує у схемі розтрати коштів «СхідГЗК».
Аналогічні клопотання прокурор озвучив щодо обвинувачених Володимира Богданця і Сергія Переломи. Богданець був замдиректора «СхідГЗК», а сьогодні – керівник концерну «Ядерне паливо», куди входить і «СхідГЗК». А Перелома – замголови правління НАК «Нафтогаз України». Адвокат Переломи передав суду документи, які пояснюють поїздки Переломи за кордон, серед них зокрема і дані медичного характеру.
Перед виходом до нарадчої суд уточнював у прокурора місце вчинення злочину.
Прокурор Симків пояснив, що підсудність справи за Шевченківський судом визначали, орієнтуючись на вулицю Назарівську (колишня Вєтрова), де знаходилась квартира обвинуваченого Руслана Журила і офіс «Енергоатому».
Судді з цього приводу зауважили, що обставини злочинної діяльності вказані не в хронологічній послідовності і епізод на вул. Назарівській не був останнім, але це єдина адреса в обвинувальному акті. Прокурор визнав, що адреси інших епізодів невстановлені і зазначено тільки місто Київ. Симків сказав, що можливо інші адреси на допитах в судовому засіданні назвуть обвинувачені або свідки.
У підсумку суд ухвалив обвинувальний акт повернути, зіславшись зокрема на те, що не встановлено місце вчинення злочину. А щодо обов’язків вирішив, що клопотання про їх покладення не грунтується на положеннях КПК. Суд пояснив, що додаткові обов’язки пов’язані з запобіжними заходами і, закінчившись, не можуть бути покладені повторно. Підстав для відсторонення Василькова і Сорокіна суд також не побачив.
По материалам: sud-report
Свежие комментарии