Складається таке враження, що займатись «беспределом» та прикриватись патріотизмом в нас стало нормальним. І якщо це можуть з’ясувати навіть громадяни, виникає питання: правоохоронні органи і спецслужби некомпетентні, чи вони це покривають?Подивимось на ланцюжок.
Почнемо з 2007 року: саме тоді 12.02.2007 року в місті Ізмаїл, Одеської області, крупний підприємець Соловйов Сергій Михайлович створив Громадську організацію «Рада Громадської Безпеки України».
Соловйов мав компаньйона – Гук Олег Іванович, співзасновника ТОВ «Торгівельний Дім Україна Демократична Республіка Конго».
Пов’язаний з відомим Українофобом, який виступав за приєднання Криму до Росії – депутатом Верховної ради Колесніченко Вадимом Васильовичем.
04.09.2013 року вони зареєстрували ГО Центр адміністративного та судового переслідування нацистських злочинців.
Під час Майдану 10.12.2013 було повідомлено про смерть Гука та кремацію його тіла.
Є підстави вважати, що ця смерть була не випадковою, як і поспішна кремація.
Статтю на сайті Русскоязычная Украина про похорон у якій згадувалось про крематорій було видалено після того, як автор цього дослідження проявив активність у цьому питанні. Залишились тільки «сліди» у запитах.
Далі мова піде про ще одну громадську організацію, а саме – «Рада Громадської Безпеки», більш відому як «РГБ», яку також у Одеській області у місті Роздільному було зареєстровано через пару місяців після її ізмаїльської тезки. Серед засновників – Гордієнко Марк Васильович, який з’явився на політичному обрії одразу після Майдану.
Ще з далекого 1998 року, він є партнером засновника Розділянської районної організації партії регіонів. Долгих Олександр Леонідович з яким є співзасновником ТОВ «Гарант 2» і ТОВ «Симед».
Чим далі, тим стає цікавіше.
Юридична адреса «м. Одесса пров. Лютеранський, 7» є спільною для декількох організацій.
ТОВ «Мегакредит» засновник – Гордієнко Марк Васильович
ПП «Спецназ Одеса» один з видів діяльності якого – проведення розслідувань (Код КВЕД 80.30).
Тобто приватне підприємство, члени якого «на законних підставах» можуть здійснювати слідчі дії (свого роду розвідка). Очолює, чи то ПП, чи то ГФ Форостяк Руслан Миронович.
Тут те що наводить на роздуми, перелік «фірм-лавочок»
2002 рік – ТОВ «Паливо-енергетична компанія «Петрогаз» » навколо якої точилось багато скандалів. Її розглядали як прокладку на заміну «РосУкрЕнерго», також її використовувала Тимошенко у боротьбі проти Ющенка.
2005 рік – ТОВ «Об’єднана нафтогазова компанія України»
Керівник Марчук Олександр Миколайович, працює на Фірташа
2008 рік – ТОВ «Перша українська газова нафтова компанія»
2013 рік – ГО «Всеукраїнське антикорупційне бюро України»
засновник Марчук Олександр Миколайович – людина Фірташа
керівник Гордієнко Деніс Васильович – брат скандального Марка
2014 рік – ТОВ «МГ трейдер груп»
керівник – Гордієнко Деніс Васильович
2015 рік – ТОВ «Терра оіл»
керівник – Марчук Олександр Миколайович
співзасновник Гордієнко Деніс Васильович – брат скандального Марка
2016 рік – ТОВ «Бітум-експрес»
Звичайно, ніколи не треба поспішати із висновками.
Але подивишись на цей ланцюжок, та ретельно проаналізувавши інформацію стає зрозумілим, на яку країну працює «РГБ» і її лідер – Марк Гордієнко — росію — країну агресора.
Чому свого часу він агітував «патріотичні сили» підтримати мера-сепаратиста, чому захищав інтереси російського «ВТБ» банка у Затоці. Очевидно, що він займається «бєспрєделом» прикриваючись патріотизмом.
У доказ наших слів надаємо лінк на відео: Россия руками «РГБ»
Здається, що пояснення лише одне пояснення: робиться це все для того, щоб на майбутнє можна було заявити громадськості, що «майданы ни к чему хорошему не приводят», що «яник был лучше — долар был дешевле», » это не наша война», «достали бендеровцы»!!!
В той час, коли у багатьох людей вже немає жодного сумніву, на яку країну він працює. Коли прості громадяни можуть з’ясувати усі наведені вище факти та створити «ланцюжок» подій та зв’язків: правоохоронні органи і спецслужби некомпетентні, наче б то «у воду дивляться» чи саме вони це покривають?
Источник: ord-02