23 вересня Господарський суд Рівненської області порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Гранд Хол» за заявою самого ж боржника та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. На 01 грудня призначене судове засідання, де буде розглядатися заява Дельта Банку про визнання його грошових вимог до вказаного підприємства на 1,138 млрд грн.
До речі, в числі кредиторів ТОВ «Гранд Хол» фігурує й ТОВ «Агро XXI» (вимоги – 13,2 млн грн).
Згідно з даними держреєстру, ці компанії мають різних власників. Водночас не виключати їх можливу спорідненість спонукають не тільки наведені факти.
Річ у тому, що за адресою м. Рівне, вул. Курчатова, 62а було зареєстроване також ТОВ «Інсеко-Агро» (наразі припинене) та ТОВ «Інсеко-Фарм» (також припинене). Крім того, ТОВ «Агро ХХІ» «прописане» за адресою Рівненська область, Гощанський район, с. с. Бабин вул. Заводська, 1. По сусідству (вул. Заводська, 8) було зареєстроване наразі теж припинене ТОВ «Інсеко Трейд».
А в 2013 році мажоритарний акціонер «Дельта Банку» М. Лагун підтверджував у коментарі для «Forbes-Україна» інформацію, що він залучив агрохолдинг «ТАКО» (60 тис га землі в Київській та Житомирській обл.) до управління холдингом «Інсеко», який дістався йому за борги (45 тис га землі в Рівненській, Хмельницькій, Тернопільській і Львівській обл; насіннєвий бізнес, три елеватори й цукровий завод, які були заставою по кредиту). Як зазначалося, після того, як ТАКО погасить борги «Інсеко» перед Дельта Банком, активи боржника перейдуть до ТАКО.
Фактичним контролером холдингу «ТАКО» вважався бізнесмен Дмитро Колесник. Водночас у березні поточного року агентство «РБК-Україна» з посиланням на джерело з оточення підприємцям, а також з огляду на зміни в структурі власності «ТАКО» писало про те, що Д. Колесник вийшов з числа акціонерів ТАКО.
Це відбулося на фоні низки публічних скандалів «ТАКО», зокрема, з Unicredit Bank і банком ПУМБ через проблеми з поверненням кредитів.
Як повідомляли учасники аграрного ринку, серед засновників ТОВ «Агро ХХІ» раніше був Д. Колесник.
.
На днях у Фонді гарантування інформували, що вкладникам «Дельта Банку» вже виплачено 15,1 млрд грн або 94% гарантованої суми. Зокрема, протягом проведення виплат у період ліквідації (вони розпочались 08 жовтня) вкладники вже отримали 6,6 млрд грн із 7,6 млрд грн запланованих, а у період тимчасової адміністрації — 8,5 млрд грн.
Відповідні компенсації вкладникам «Дельти», як й інших банків-банкрутів, переважно здійснюються за рахунок емісійних коштів – кредитів НБУ для ФГВФО та позик Мінфіну, який випускає держоблігації (ОВДП), а монетизовує їх той-таки Нацбанк. Це до питання, чому в т.ч. курс гривні продовжує лихоманити.
Знову ж таки на днях заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Андрій Оленчик запевняв, що повернення коштів до «Дельта Банку» можна очікувати не лише від реалізації його активів, а й завдяки зверненням Фонду до власників та пов’язаних осіб з вимогою про відшкодування шкоди заподіяної банку.
Відповідно до статистики АУБ, збиток «Дельта Банку» в січні-серпні склав 50,6 млрд грн. Це був найгірший показник у банківській системі.
У 1-му півріччі банк зафіксував збиток 44,05 млрд грн (у ІІ кварталі – 10,8 млрд грн). Основна причина цього – відрахування до резерву під знецінення кредитів на коштів в інших банках (-37,6 млрд грн); відрахування до резерву під знецінення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів (-9,2 млрд грн); негативний результат від переоцінки інших фінансових інструментів (-1,1 млрд грн)
Источник: finbalance