Апологет митних «схем» Андрій Андрейків рветься в нові реформатори

Щоб і надалі сидіти на тіньових грошових потоках, що перетікають з митниці, в обхід бюджету, прямо до кишень десятка наближених, своїх людей.

Наразі Андрій Андрейків, попри свій негативний, а почати – і кримінальний, бекграунд, намагається прорватися в офіс реформ Саакашвілі. Якою є мета цього знавця тіньових робочих схем? Розширити горизонти і масштаби своєї діяльності? Застосувати свої здібності та досвід по виведенню грошей з бюджету, але вже не локально, у межах однієї лише митниці, а глобально, в масштабах країни?

Чому нині, здавалося б, таке позитивне слово, як «реформи» — викликає відразу? Та тому, що під ним ховаються звичні корупційні схеми, але вже осучаснені, адаптовані під сьогоднішній день, більш удосконалені та приховані.

І — головне – ті самі автори схем, але більш досвідчені, загартовані шквалом реформаторських починань кількох президентів і урядів.

Особливий клондайк схем – це, звісно, митниця. Ну, і яскраві персоналії.
Читайте также: Львівські митники пропустили, а польські виявили: 430 тис. злотих, 62 тис доларів США, та біля 2 000 пачок цигарок

В цьому контексті просто злочинно було б обійти увагою одіозного Андрія Андрейківа. Він успішно налагодив на ввіреній йому дільниці роботи чітку систему «схем», котра працювала тихо і злагоджено, як швейцарський годинник. Працював Андрейків і при Калетнику, і при Нефьодову – і скрізь доводив свою цінність для керівництва.

Андрейків дуже швидко злетів по кар’єрних східцях на митниці, бо одразу зрозумів, де лежать гроші і як їх можна безкарно перекласти з великої державної скарбниці до маленького, але свого офшору.

Трохи близкучої кар’єрної передісторії.

Вже за кілька років після інституту Андрейків стає начальником митного посту «Чернівці» Вадул-Сіретської митниці.

Своєму кар’єрному зростанню зобов’язаний колишньому заступнику Голови Держмитслужби (начальнику Вадул-Сіретської, Чернівецької митниць) М.Салагору, у якого був особистим помічником.

В подальшому Андрейків очолив Чернівецьку митницю, де він так накерував, що ледве втримався на свободі. За час перебування в Чернівцях, створив стійку організацію по «обілечуванню» як перевізників, так і з працівників митниці. А «білетерами» тоді у Андрейківа були Сергій Побережник (нині покійний) та Олег Ілаш.

Відзначився Андрейків і як керівник Рівненської митниці. Звільнив професіоналів і набрав своїх – покірних та слухняних. Зокрема призначив без конкурсу, без досвіду керівної роботи на посаду ВМО № 2 МП «Рівне-Центральний» свою довірену особу О.Вавровського, який допомагав йому в організації тіньової схеми роботи із митного оформлення транспортних засобів.

Після переведення до Ягодинської митниці, Андрейків пролобіював призначення Вавровського на посаду начальника Рівненської митниці ДФС. Тобто, вплив та «обілечування» на Рівненській митниці, у Андрейківа залишився.

Але люди Андрейківа зарвалися від вседозволеності. Так, службова перевірка стосовно працівників митниці В.Боровського та С.Зяткевича, які за вказівкою Андрейківа незаконно сприяли суб’єкту ЗЕД ТОВ «Авіакомпанії «АероВіз» у перебуванні 3-х повітряних суден цивільної авіації у митному режимі «переробка на митній території України» без сплати митних платежів на суму 1,5 млн. гривень.

Перевірка закінчилася тихим звільненням людей Андрейківа. А він сам вийшов сухим з води — навіть стягнення уникнув. Навіть набрав обертів.

На посаді в.о. начальника Ягодинської митниці Андрейків активно використовує корупційну схему по мінімзації справляння платежів до державного бюджету України та отримання за це незаконної винагороди. Автор схеми – Олег Гоя, попередник Андрейківа на посаді. Гоя у 2014 році призначив посадовими собами Ягодинської митниці: В.Ватаманюка, М.Колівера та П.Федорчука, які стали активними учасниками зазначеної схеми.
Читайте также: “Я сказав Хорошковському: “Валерій Іванович, йдіть на митницю”, – Зеленський

Нині всі ці персонажі є свою перевіреною армією Андрія Андрейківа. Вони працюють на відповідальних посадах, завдячують йому своїми кар’єрами та своїми великими статками. Вони задіяні у всіх його схемах, у реалізації сумнівних проектів, що балансують на межі законності та виконають будь-яку вказівку.

Вочевидь, Андрій Андрейків вирішив розширити горизонти свого корупційного впливу, проникнути до Офісу реформ Саакашвілі і розійтися на повну. Якщо йому вдасться запудрити мізки тим, хто приймає в Офісі реформ кадрові рішення, то країні доведеться поховати всі залишки ілюзій на справжні реформи в Україні. Або ж це буде сигналом, що це ніякий не Офіс реформ, а гніздище досвідчених корупціонерів під красивим, хоч вже і заплямованим, прапором реформаторів.