Новий лідер паливних держзамовлень «Трейд коммодіті» за два роки натендерив вже 7 мільярдів.
«За цією компанією стоїть Адамовський, який є бізнес-партнером Грановського – головного смотрящего за СБУ, за прокуратурою і за судами в Україні», – заявив днями народний депутат від БПП Сергій Лещенко в ефірі каналу «112».
Мова йде ТОВ «Трейд коммодіті», яке минулого тижня виграло аукціони «Укрзалізниці» на поставку дизпалива на 2,91 млрд грн. і наразі очікує остаточного підписання угоди. Цей куш стане найжирнішим, але логічним у тендерній історії фірми, яка налічує вже 7,11 млрд грн. менше ніж за два роки.
До того ж «Трейд коммодіті» у перший же рік свого тендерного життя вдалось проникнути на найсмачніші паливні підряди країни – у Міністерства оборони і «Укрзалізниці», де поставки менше 100 мільйонів гривень вважаються ледь не роздрібними.
У нашій країні це означає лише одне: державні тендерники бачили над фірмою крила янгола-охоронця. Яким, за словами Лещенка, і є Грановський.
Сам Грановський на сторінці FB оприлюднив несерйозний коментар з цього приводу. Мовляв, він має до «Трейд коммодіті» такий самий стосунок, як і Лещенко, а значить вони володіють рівними 50-відсотковими частками у фірмі.
Звісно, де-юре до цієї фірми немає жодних ниточок ні від Адамовського, ні Грановського, ні від Кононенка з Порошенком.
ТОВ «Трейд коммодіті» зі статутним капіталом 7 400 гривень записано на Вадима Майка з Кам’янского (раніше Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області . Компанія мала приблизно однаковий для українських імпортерів бек-граунд – пару кримінальних проваджень за ухиляння від сплати акцизу та формування податкового кредиту через фірми-«фіктарі».
Однак все змінилось на початку 2015 року, через кілька місяців по тому, як Олександр Грановський отримав мандат нардепа від Блоку Петра Порошенка і почав обростати демонічною славою найкрутішого юриста-«рєшали» у групі Ігоря Кононенка, який у свою чергу уособив провідника бізнес-інтересів президента Порошенка. Особливо вплив «першої кінної» проявився в енергосекторі і знайшов своє відображення у переліку замовників, у яких вигравало тендери «Трейд коммодіті».
Фірма з тим самим засновником і тим самим мізерним «статутником» почала вигравати тендери спочатку на десятки мільйонів, потім – на сотні, а тепер і на мільярди гривень. І у дуже непростих замовників. Наприклад, «Трейд коммодіті» зимою 2015/16 років почала поставляти паливо на десятки мільйонів енергокомпаніям Ахметова. Саме тоді в надрах «рошенівської» НКРЕКП розроблявся проект формули «Роттердам+», а ICU скуповувало для когось дешеві євробонди ДТЕКу.
Замовники палива «Трейд коммодіті» у 2015-2017 рр.
Замовник | Сума, грн. |
Міністерство оборони України («Трейд коммодіті» + «Август пром», тут дані про зв’язок фірм) | 2 002 659 281407 238 731 |
Філія «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» (укладені угоди + на стадії підписання) | 1 062 149 1542 910 000 000 |
ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» | 100 660 110 |
Державне агентство резерву України | 73 492 860 |
ДП «НАЕК «Енергоатом» | 61 360 648 |
ДП «Адміністрація морських портів України» | 31 060 027 |
КП «Київпастранс» | 30 207 600 |
Спецавіаційний загін Державної служби з надзвичайних ситуацій | 29 989 600 |
ДП «Красноармійськвугілля» | 22 126 500 |
ПАТ «Центренерго» («Трейд коммодіті» + «Август пром») | 19 766 685224 739 500 |
ПАТ «ДТЕК Західенерго» | 18 980 386 |
ДП «Маріупольський морський торговельний порт» | 17 100 000 |
ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» | 16 157 716 |
ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» | 14 838 370 |
ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» | 14 665 142 |
КП «Кривбасводоканал» | 13 698 693 |
Центральна база ПММ Національної гвардії України | 9 886 067 |
Військова частина 9935 | 9 590 900 |
ТОВ «ДТЕК Східенерго» | 8 626 190 |
ДП «Морський торговельний порт «Южний» | 5 199 990 |
КП «Управління автомобільних шляхів» Житомирської міськради | 4 877 000 |
ДП «Смоли» | 1 835 500 |
ДП «Бердянський морський торговельний порт» | 1 644 500 |
Всього | 7 112 551 150 |
«Трейд коммодіті» знаходило паливо, де тільки могло. Імпортувало (навіть з боснійського заводу росіян), збирало з вітчизняних мініНПЗ (навіть тих, що діють на межі законності).
На тендерах використовувало звичайні для України методи. Наприклад, півроку тому на тендері залізниці оскаржила в АМКУ заявку «Сокару» через те, що азербайджанці в «Прозорро» наклали цифровий підпис на всю свою пропозицію, а не на кожен файл окремо. Такої бюрократичної дрібниці вистачило, аби винести з тендеру дилера азербайджанської державної компанії. А «Трейд коммодіті», вигравши торги, у подальшому скористалось традиційною лазівкою нашого тендерного закону, який дозволяє підіймати закупівельну ціну на 10%, якщо коливається ринкова ціна. І хоч «Трейд коммодіті» піднімало ціну не так хвацько, як «ВОГівці». Але загальна схема очевидна – виграти торги з будь-якою ціною, а потім вже тет-а-тет домовлятись з замовником про більш пристойні грошові потоки. Наприклад, за даними директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, Міністерство оборони торік замовило цій фірмі палива на 1,24 млрд грн., а потім саме завдяки оцім 10-відсотковим добавкам переплатило зайві 100 млн грн.
Звісно, що такі агресивні методи проникнення на ринок не могли робитись абсолютно чистими руками у сферичному вакуумі. За словами Лещенка, паливо у «Трейд коммодіті» виявилось не найкращим.
Цей скандал розгоряється у Держрезерві. «Трейд коммодіті» цілилось у підрядники агентства давно через той самий АМКУ. «ВОГу» вдавалось через суди тримати новачка на «крихітних» підрядах десятках мільйонів, забираючи собі сотні мільйонів. І ось нібито виявилось, що «Трейд коммодіті» постачав у Держрезерв неякісне паливо по ціні якісного дорогого. Сподіваємось, що керівник Держрезерву Вадим Мосійчук (раніше працював у міжнародних банках) найближчим часом розповість про цю історію та роль янголів-охоронців фірми. А доки продовжимо рахувати мільярди і чекатимемо на нову інформацію
Источник: nashigroshi