Володимир Клименко та банківські схеми з поганим душком

Володимир Клименко став головою правління найстарішого комерційного банку в країні – «Укінбанку» — у 2010-му році. Зайнявши місце звільненого із корупційним скандалом Сергія Мешерякова, підозрілі фінансові операції нікуди не зникли.

Одразу після зміни керівництва Фонд гарантування вкладів фізичних осіб призначив «Укрінбанк» уповноваженим з видачі грошей вкладникам збанкрутілого «Автокразбанку», власником якого також був Клименко. Протягом кількох років ФГВФО відшкодував вкладникам банку близько 1,8 мільярдів гривень.

В той же час, за даними Фонду, «Укрінбанк» провів сумнівних операцій на суму понад 800 мільйонів гривень.

Наприклад в лютому 2015 року банк позичив $11 мільйонів ТОВ «Вугілляінвест». Відсоткова ставка за цим кредитом становила 3,87% річних. Цей кредит в більшій мірі був забезпечений іпотекою нерухомості, яка знаходиться в зоні АТО. Тож не дивно, що і досьогодні підприємтсво не повернуло кредит, а банк продати нерухомість не може.

Досить дивні умови кредитування отримало і ТОВ «Технік енерджі». Банк передав права вимоги за величезним кредитом — 55 млн. грн. і 158 тис. євро — компанії «Мегабуд 2010», в якій працював один чоловік, а баланс підприємства становив 9200 грн.

Погашення кредиту при цьому було перенесено на 2024-2025 роки. А протягом 2015-2024 років підприємство повинно було платити по 100 тисяч гривень щомісяця, але навіть цих коштів підприємство не платило.

Такі сумнівні операції потрапили в поле зору правоохоронців. Зараз Головна військова прокуратура підозрює колишнього власника і голови наглядової ради підприємства, що ліквідується Укрінбанку Володимира Клименка в привласненні майна фінансової установи.

Слідчі виявили і те, що у квітні 2013-го року Клименко з метою одержання неправомірної вигоди уклав договір про надання гарантії на користь ТОВ «Іст Грейнс», і завдав збиток банку на суму 69,35 млн гривень.

Крім цього банк проводив сумнівні операції з цінними паперами, які, на думку слідчих, можна розцінювати як виведення коштів з банку. Наприклад, в лютому 2015 року між банком і страховою компанією «Український капітал» був підписаний додатковий договір, за яким страхова зобов’язалася зробити зворотний викуп акцій ПАТ «Бізнес-резерв» на суму в 4 млн. грн. в той час як номінальна вартість акцій складала 212 тис. грн.

Згодом до звинувачень Володимира Клименка в розкраданнях, шахрайстві і відмиванні грошей додалося ще й спонсорство тероризму.

В 2014-му році СБУ виявило низку структур, які фінансували терористів так званих «ЛНР» та «ДНР», використовуючи рахунки «Укрінбанку». Таким чином, протягом червня-серпня 2014-го року терористи отримали за рахунок коштів банку майже 4,5 мільйонів гривень. В підтримці терористів підозрюються безпосередньо керівники Луганського центрального відділення і Свердловського відділення ПАТ «Укрінбанк».

В результаті п’яти років «плідної роботи», у грудні 2015-го року банк був визнаний неплатоспроможним, а в березні 2016- го НБУ оголосив про його ліквідацію.

Незаконна реінкарнація

Після введення в банк тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів почав виплачувати гарантовані внески – депозити до 200-т тисяч. На розрахунок із вкладниками було витрачено 1 мільярд 800 мільйонів гривень. Левову частку цієї суми — 1 мільярд 459 мільйонів гривень – Фонд дав банку як цільову позику, і мав повернути ці кошти із продажу активів банку.

Хоча «Укрінбанк» офіційно був визнаний банкрутом, Володимир Клименко так просто не здався. Він почав у судах вимагати зупинити ліквідацію банку та вивести із нього тимчасову адміністрацію Фонду гарантування вкладів.

У Київському апеляційному адмінсуді по-своєму трактували норму про те, що НБУ повинен дати банку до 180 днів на відновлення платоспроможності, вони вирішили, що НБУ повинен дати «не менше 180-ти днів». В результаті судового розгляду акціонери банку отримали переконливу перемогу, і Володимир Клименко почав відновлювати роботу банку. Правда, своєрідним чином.

13 липня 2016-го року приватний нотаріус внесла зміни в статут банком, перейменувавши ПАТ «Укрінбанк» в ПАТ «Укрінком», а також змінивши юридичну адреса – так банк із Києва «переїхав» в місто Сєвєродонецьк (Луганська область). Крім цього, з переліку діяльності ПАТ «Укрінбанк» зник пункт «діяльність комерційних банків та інші види грошового посередництва». Головою правління тепер уже ПАТ «Укрінком» записали Аллу Миколаївну Іллюченко. Кінцевим бенефіціарним власником залишився Володимир Клименко.

 

Внесення таких змін у статут були незаконними, оскільки пройшли без погоджень із Нацбанком. Згідно рішення Верховного Суду, виключення кредитною установою зі своєї назви слова «банк» та з видів своєї діяльності «банківська діяльність» без погодження із НБУ не дає підстави вважати її правонаступником банку.

Клименко пішов проти закону не просто так. Перереєстрація юрособи дозволить великим позичальникам, серед яких присутні афілійовані з акціонерами банку особи, уникнути погашення їх кредитів.

Володимир Клименко та співробітники ПАТ «Українська інноваційна компанія» розпочали позовну роботу з витребування від Фонду гарантування вкладів активів банку з метою заволодіння активами ПАТ «Укрінбанк».

Співробітники Фонду були введені в оману, і повірили в те, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» дійсно є правонаступником ПАТ «Укрінбанк», і звільнили приміщення ПАТ «Укрінбанк» і передали майно в руки ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Цікаво, що в той же день Київський апеляційний адміністративний суд прийняв рішення про скасування ліквідації «Укрінбанку», що директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін назвав «типовою злодійський схемою з виведення активів».

«Колишній власник банку Клименко отримав рішення суду. Але таким чином він прагне не реанімувати банк, а згорнути активи і пасиви, і кинути нас — платників податків — на 1,8 мільярда», — сказав Ворушилін.

Згодом в своєму відкритому листі ФГВФО закликав фінансові установи не відкривати рахунків і кредитних ліній для ПАТ «Укрінком».

Доходи – собі, проблеми – вкладникам

У березні 2017-го року Клименко провів ще одне коло маніпуляцій із документами, змінивши назву ПАТ «Укрінком» на ПАТ «Українська інноваційна компанія». Це призвел до того, що тепер фактично немає банку, який буде відповідати своїм майном та зобов’язаннями, взятими ПАТ «Укрінбанк», в тому числі за договором цільової позики, укладеним із ФГВФО.

Підігравши Клименку, суддя Київського апеляційного господарського суду 6 липня 2017 року зобов’язав Фонд передати всі активи «Укрінбанку» до ПАТ «Українська інноваційна компанія».

При цьому, оскільки ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є правонаступником ПАТ «Укрінбанк», всі борги залишилися за ПАТ «Укрінбанк». А ось активи, за яких можна було погасити заборгованості, отримав ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Так власник ПАТ «Українська інноваційна компанія» заволодів активами ПАТ «Укрінбанк», майном та грошима вкладників банку, а також 1 мільярдом 459 млн. грн. із держбюджету, які раніше отримав Фонд гарантування для ПАТ «Укрінбанк».

Тепер якщо вкладники «Укрінбанку» звернуться до ПАТ «Українська інноваційна компанія», то компанія прикриється рішенням Верховного Суду, мовляв, ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є правонаступником ПАТ «Укрінбанк», і тому не відповідає за зобов’язання останнього.

Разом з тим, Клименкові вистачає нахабності вимагати повернення коштів у боржників ПАТ «Укрінбанк», правонаступником якого не є ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Серед боржників неіснуючого тепер банку є ПАТ «Оболонь», ТОВ «Укрполіскорм», ПАТ «Компанія «Росток». Загальна сума боргів – понад 3 мільярди гривень.

Втім, суди продовжують виносити зручні для Клименка рішення. Так 18 квітня 2018 року Господарський суд Київської області визнав ПАТ «Українська інноваційна компанія» кредитором ТОВ «Укрполіскорм» з грошовими вимогами 228 мільйонів гривень.

Також ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулася до суду, щоб зобов’язати ПАТ «Компанія «Росток» виконати боргові зобов’язання. Наївні представники ПАТ «Компанія «Росток» повірили в те, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» є правонаступником ПАТ «Укрінбанк», і уклали з нею договори про задоволення вимог іпотекодержателя, за якими ПАТ «Компанія «Росток» передала у власність ПАТ «Українська інноваційна компанія» майно, що було передано в іпотеку ПАТ «Укрінбанк» та перебувало під обтяженням.

Поряд із цим, зовсім скоро ПАТ «Українська інноваційна компанія» стане банкротом, щоб остаточно не мати законних підстав повертати вкладникам «Укрінбанку» їхнє майно і активи. 31 жовтня 2017 року Господарський суд Луганської області порушив справу про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія» на підставі заяви ТОВ Фінансова компанія «Афінаж».

Цікаве співпадіння: директор ТОВ Фінансова компанія «Афінаж» Богдан Нанівський також є директором підприємства ТОВ «Вставка», власником статутного капіталу якого до 2017-го року був… Володимир Клименко.

З аналізу змісту судових документів вбачається, що компанія «Афінаж» набула права вимоги до ПАТ «Укрінком». Окрім цього, значна кількість активів, у вигляді прав вимоги на повернення кредитних коштів також були переведені з ПАТ «Укрінком» на ТОВ ФК «Афінаж», що свідчить про пов’язаність ПАТ «Укрінком» з ТОВ ФК «Афінаж». Оцінка цьому має бути надана правоохоронними органами.

Таким чином, власник «Укрінком» намагається позбавити Фонд гарантування можливості задоволення вимог кредиторів банку. І це при тому, що Верховний Суд України досі не виніс остаточного рішення за ще однією справою – щодо правомірності прийняття рішення про ліквідацію «Укрінбанку».

У зв’язку з таким розвитком ситуації Фонд гарантування готує відповідні заяви до правоохоронних органів. Адже і досі залишається загроза заподіяння збитків державі у розмірі майже 2 млрд грн. В такому разі в подальшому стане неможливим повернення Фонду гарантування позики, наданої «Укрінбанку» для виплати гарантованого відшкодування фізичним особам – вкладникам цього банку.

Источник:  antikor

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Close

Новости

Свежие комментарии